Завжди так

Жарт про хліб з салом. Ото терпіти не можу таке. Береш собі сало, помідорку і хліб, нарізаєш все маленькими шматочками, жуєш, розтягуєш задоволення. А воно – бац! – і сало невчасно закінчується. І ти тоді така біжиш відрізати ще сальця. Повертаєшся, знову насолоджуєшся. Бац! – закінчується помідорка, а салко ще є. Біжиш за помідориною. Відкусила лише, а тут бац! – хліб закінчився. І от носишся, як дурна. А все чому? Тому що прагнеш гармонії хоча б на столі

Жарт про хліб з салом. Ото терпіти не можу таке. Береш собі сало, помідорку і хліб, нарізаєш все маленькими шматочками, жуєш, розтягуєш задоволення. А воно – бац! – і сало невчасно закінчується. І ти тоді така біжиш відрізати ще сальця. Повертаєшся, знову насолоджуєшся. Бац! – закінчується помідорка, а салко ще є. Біжиш за помідориною. Відкусила лише, а тут бац! – хліб закінчився. І от носишся, як дурна. А все чому? Тому що прагнеш гармонії хоча б на столі

Залишити відповідь